Religious Tolerance, Freedom of Conscience, Freedom of Religion and Belief in the period of Establishment of Christianity
The author examines the process of establishment of Christian understanding of freedom of conscience and freedom of religion and tolerance. In doing so, he draws on the achievements of the Greek and Greek-Roman traditions of interpreting freedom of conscience. The time of late antiquity accounts for...
| Subtitles: | Віротерпимість, свобода совісті та свобода релігії й віросповідань в період становлення й утвердження християнства |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Relihijna svoboda
Year: 2020, Issue: 24, Pages: 10-19 |
| Further subjects: | B
Constantine
B Early Christianity B state religion B Milan edict B Tertullian B Religious Freedom B freedom of the church |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The author examines the process of establishment of Christian understanding of freedom of conscience and freedom of religion and tolerance. In doing so, he draws on the achievements of the Greek and Greek-Roman traditions of interpreting freedom of conscience. The time of late antiquity accounts for the time of organizational establishment and strengthening of the new religion - Christianity. Describing this period, the author notes the presence of a variety of cults and sects in which foreign gods (in particular, Egyptian and Iranian) were worshiped. In this situation, individuals were free to choose their faith and satisfy their personal need for spiritual connection with God or gods. Against the background of the fall of the authority of ancient religions, the emergence and strengthening of the Emperor cult Christians seek recognition by the authorities, the equation of rights. After all, Christianity becomes a state religion. At this time, a new religious paradigm was emerging that could be a factor in the multi-ethnic, multi-tribal, or multilingual unity of the Roman Empire. The tendency of growing interest in monotheistic, in particular Jewish, religion became noticeable: the idea of one and all-pervading God was opposed to ancient polytheism. The article reveals the peculiarities of the Christian understanding of freedom, which underlies the inner personal spiritual freedom bestowed by God. Christianity the first formulated the idea of freedom of religious conscience as freedom to choose religion. In addition to the individual dimension of freedom of conscience, Christianity has actualized the community's right to freedom of religion, freedom of outside religion, and worship. At the same time, it theoretically substantiated these rights and practically required its observance by the authorities. The legitimacy of the affirmation of the principle of freedom of religious conscience is the Milan edict of 313, which opened the union of the Christian church and the state, as well as the constitutionalization of the Christian church as a state church. This provoked persecution on religious grounds and the struggle of different movements, both within Christianity and beyond, for the right to freedom of religion, the free expression of their religious beliefs. Christianity significantly influenced the evolution of ideas about freedom of conscience, becoming the semantic nucleus of its modern understanding. However, early Christianity proved to be a force that, in the struggle for its claim, was repeatedly harassed, but also resorted to persecution of dissenters, showing intolerance to other worldviews and religions. Автор досліджує процес становлення і утвердження християнського розуміння свободи совісті і свободи релігії та віротерпимості. При цьому він спирається на здобутки грецької і грецько-римської традиції тлумачення свободи совісті. На добу пізньої античності припадає час організаційного оформлення і зміцнення нової релігії - християнства. Характеризуючи цей період, автор констатує наявність розмаїття культів і сект, в яких вшановувалися чужоземні боги (зокрема, єгипетські та іранські). В цій ситуації окремі індивіди вільно вибирали свою віру і задовольняли особисту потребу в духовному зв’язку з богом чи богами. На фоні падіння авторитету стародавніх античних релігій, появи та укріплення культу імператора християни домагаються визнання з боку влади, урівнення в правах. Зрештою християнство здобуває статус державної релігії. В цей час відбувалося формування нової релігійної парадигми, яка могла б постати фактором поліетнічного, різноплем’яного чи різномовного об’єднання населення Римської імперії. Помітною стала тенденція зростання інтересу до монотеїстичної, зокрема іудейської, релігії: давньому політеїзму була протипоставлена ідея єдиного і всюдисущого Бога. Стаття розкриває особливості християнського розуміння свободи, в основі якої лежить внутрішня особистісна духовна свобода, подарована Богом. Християнство вперше сформулювало ідею свободи релігійної совісті як свободу вибору релігії. Крім індивідуального виміру свободи совісті, християнство актуалізувало спільнотне право на свободу віровизнання, свободу зовнішнього сповідання релігії, виконання культових дій. При цьому воно теоретично обгрунтовувало ці права і практично вимагало його дотримання від влади. Легітимізацією утвердження принципу свободи релігійної совісті постає Міланський едикт 313 року, в результаті якого формується союз християнської церкви та держави, а також конституалізація християнської церкви як державної. Це спровокувало переслідування на релігійному ґрунті і боротьбу різних течій як всередині самого християнства, так і за його межами за право на свободу релігії, вільне виявлення своїх релігійних переконань. Християнство істотно вплинуло на еволюцію уявлень про свободу совісті, ставши смисловим ядром сучасного її розуміння. Разом з тим раннє християнство виявилося тією силою, яке в боротьбі за своє утвердження неодноразово зазнавало утисків, але й саме вдавалося до переслідувань інакомислячих, виявляючи нетерпимість до інших світоглядів та релігій. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2020.24.1783 |