The model of the secular state and the politics of secularism in Kazakhstan: modern challenges
The article focuses on the evolution of the secularism policy pursued in Kazakhstan since independence. The liberal Law "On Freedom of Conscience and Religious Associations", adopted by one of the first in January 1992, is defined as the initial stage. The next stage is the transition from...
| Subtitles: | современные вызовы |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Russian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Relihijna svoboda
Year: 2020, Issue: 24, Pages: 65-73 |
| Further subjects: | B
De-radicalization
B re-socialization B Secular State B Rehabilitation B Secularism |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The article focuses on the evolution of the secularism policy pursued in Kazakhstan since independence. The liberal Law "On Freedom of Conscience and Religious Associations", adopted by one of the first in January 1992, is defined as the initial stage. The next stage is the transition from a soft border between religiosity and secularism to more stringent state regulation. Such a turn for the secularism model in Kazakhstan was noted in 2011. At this stage in the evolution of the politics of secularism, a new Law of the Republic of Kazakhstan (RK) on Religious Activities and Religious Associations was adopted. At this time, the problem of religious radicalization and religious extremism is becoming more relevant. Even before the 2000s, religious radicalism in Kazakhstan was predominantly imported, and in 2003-2004 there were signs of the emergence of the so-called "homegrown" terrorism. The situation was aggravated after the move of young people, citizens of Kazakhstan to the war zone in Syria by their entry into the ranks of militants, under the auspices of the "Hijra to the Islamic State." As a definite reaction, the State Program on Combating Religious Extremism and Terrorism in the Republic of Kazakhstan for 2013-2017 was adopted. As part of the implementation of this program, work has been launched to prevent the involvement of people in radical religious ideology. However, measures taken by the state were insufficient and ineffective. A particularly active departure of citizens of Kazakhstan to the "Islamic State" took place from 2014 to 2016. Therefore, the state faced an urgent need to rethink the factors of radicalization. As a result of operations Zhusan - 1, Zhusan - 2, Zhusan - 3, women with children from Syria were returned to Kazakhstan, which we define as another challenge to the secularism model in Kazakhstan. He forces to rethink all past experience of secularism, with the aim of finding a place for these women in a secular state. The article identifies several categories of returning women, examines the problems associated with the rehabilitation of these women and their re-socialization, analyzes the experience of Kazakhstan in this area. Стаття фокусується на еволюції політики секуляризму, що здійснюється в Казахстані з часу здобуття незалежності. Як певний етап, відзначається ліберальність Закону «Про свободу совісті та релігійні об'єднання», прийнятого одним з перших в січні 1992. Наступний перехід від м'якого проведення кордонів між релігійним і світським до більш жорсткого державного регулювання відзначається в 2011 році - поворотному для моделі секуляризму в Казахстані . Був прийнятий новий Закон Республіки Казахстан (РК) «Про релігійну діяльність і релігійні об'єднання». Актуалізується проблема релігійної радикалізації і релігійної екстремізму - якщо до 2000-х років релігійний радикалізм в Казахстані був переважно імпортованим, то в 2003-2004 роках з'явилися ознаки появи так званого «homegrown» тероризму. Ситуація в наслідку посилилася переїздом молодих людей, громадян Казахстану в зону військових дій і їх вступом до лав бойовиків, під егідою «хіджри в Ісламську державу». Як реакція, була прийнята Державна програма з протидії релігійному екстремізму і тероризму в Республіці Казахстан на 2013-2017 роки, в рамках реалізації якої була розгорнута робота по профілактиці залучення людей в радикальну релігійну ідеологію. Однак, свідченням недостатності і ефективності вжитих державою заходів, як і гострої необхідності переосмислення чинників радикалізації, став особливо активний виїзд громадян Казахстану в «Ісламська держава» з 2014 по 2016 рік. В результаті проведення операцій Жусан - 1, Жусан - 2, Жусан - 3, в Казахстан були повернуті жінки з дітьми з Сирії, що можна визначити, як черговий виклик моделі секуляризму в Казахстані, що змушує переосмислити весь минулий досвід світськості, з метою знайти їм місце в світській державі. У статті визначаються кілька категорій повернулися жінок, розглядаються проблеми, пов'язані з реабілітацією даних жінок і їх ресоціалізації, аналізується досвід Казахстану в цій сфері. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2020.24.2111 |