Freedom for me and, perhaps, you – but surely not them? Attitudes to new religions in contemporary democracies
Throughout history, new religious movements (NRMs) have been treated with suspicion and fear. Although contemporary democracies do not throw members of NRMs to the lions or burn them at the stake, they have ways and means of making it clear that pluralism and freedom of religion have their limits. T...
| Subtitles: | Свобода для мене і, можливо, для вас - але, звичайно, не для них? Ставлення до нових релігій у сучасних демократіях |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Relihijna svoboda
Year: 2020, Issue: 25, Pages: 102-108 |
| Further subjects: | B
New Religious Movements
B Religion B Religious Freedom |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | Throughout history, new religious movements (NRMs) have been treated with suspicion and fear. Although contemporary democracies do not throw members of NRMs to the lions or burn them at the stake, they have ways and means of making it clear that pluralism and freedom of religion have their limits. The limits to pluralism are evident enough in countries such as Saudi Arabia or North Korea that have regimes stipulating that citizens must adhere exclusively to their one and only True religion or ideology. Limitations to pluralism have also been manifest in countries such as Northern Nigeria, Sri Lanka or Myanmar (Burma), where terrorists have used violence to eliminate religions other than their own. Even otherwise peaceful democracies - that have signed the United Nations Universal Declaration of Human Rights, the European Convention on Human Rights, and other statements affirming freedom of belief (and non-belief) for all - can discriminate against religions, especially the new religious movements in their midst, and this they do in a variety of ways [Richardson 1994; Lindholm 2004; Kirkham 2013]. This paper outlines, from the perspective of a sociologist of religion, some of the ways in which such attitudes toward, and treatment of, NRMs can demonstrate more subtle, but nevertheless marked and serious limitations to freedom, even in societies that pride themselves on their progressive and inclusive approach to diversity. Протягом історії до нових релігійних рухів ставилися з підозрою і страхом. Хоча сучасні демократії не кидають членів ноивх релігійних течій (НРТ) левам і не спалюють їх на вогнищі, у них є способи та засоби, які дають зрозуміти, що плюралізм і свобода релігії мають свої межі. Межі плюралізму досить очевидні в таких країнах, як Саудівська Аравія чи Північна Корея, в яких існують режими, які передбачають, що громадяни повинні дотримуватися виключно своєї єдиної істинної релігії чи ідеології. Обмеження плюралізму також виявилися в таких країнах, як Північна Нігерія, Шрі-Ланка чи М'янма (Бірма), де терористи застосовували насильство для ліквідації релігій, відмінних від їхньої власної. Навіть мирні демократії - які підписали Загальну декларацію прав людини ООН, Європейську конвенцію з прав людини та інші заяви, що підтверджують свободу переконань (і невіру) для всіх - можуть дискримінувати релігії, особливо НРТ, і це вони роблять різними способами. У цьому матеріалі викладено, з точки зору соціолога релігії, деякі способи, якими подібне ставлення до нових рухів та поводження з ними можуть продемонструвати більш тонкі, але тим не менш помітні та серйозні обмеження свободи, навіть у суспільствах, які пишаються своїм прогресивним та всеохоплюючим підходом до релігійної різноманітності. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2020.25.2169 |