Modern Discourse of the Studies of Religious Conflicts
The twelfth century, the first decade, has become an extremely serious test for those branches of science who consider researching religious conflicts as their competence - primarily for the sociology of religion and conflict science. The latter were forced to admit that the classical conflictologic...
| Autres titres: | Сучасний дискурс дослідження релігійних конфліктів |
|---|---|
| Auteur principal: | |
| Type de support: | Électronique Article |
| Langue: | Anglais |
| Vérifier la disponibilité: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | En cours de chargement...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Publié: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2013
|
| Dans: |
Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
Année: 2013, Numéro: 68, Pages: 188-199 |
| Accès en ligne: |
Accès probablement gratuit Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Résumé: | The twelfth century, the first decade, has become an extremely serious test for those branches of science who consider researching religious conflicts as their competence - primarily for the sociology of religion and conflict science. The latter were forced to admit that the classical conflictological tradition on which they based their theoretical intelligence practically lost their heuristic opportunities. These industries were faced with the urgent need to develop new paradigms, with plural, viable and competing, capable of explaining and describing not simply - using the statements of statements - "increasing the role of the religious factor in international events," but the growing impact of religious conflicts on social systems of different levels ( from local societies to cultural-civilizational subareas). Therefore, the subject of broad religious studies discussions are quite painful problems: how to deviate from stereotypes in the methodological analysis of modern processes of transformation of religion as a whole and global (regional) systems of interreligious relations; what theoretical and methodological means will enable new approaches to the knowledge of religious conflicts and, most importantly, the principles of governance; how to prevent a rapid obsolete and heuristic "deterioration" of the conceptual apparatus; how to slow down the pace with which knowledge loses its relevance, and so on. Порубіжжя століть і роки першого десятиліття стали надзвичайно серйозним випробуванням для тих галузей науки, які вважають дослідження релігійних конфліктів своєю компетенцією, - передовсім для соціології релігії та конфліктології. Останні були вимушені визнати, що класична конфліктологічна традиція, на якій вони базували свої теоретичні розвідки, практично втратила свої евристичні можливості. Ці галузі постали перед настійною необхідністю вироблення нових парадигм, причому множинних, життєздатних і конкуруючих, здатних пояснити і описати не просто - користаючи заяложений вислів - «зростання ролі релігійного чинника в міжнародних подіях», але зростання впливу саме релігійних конфліктів на соціальні системи різного рівня (від локальних соціумів до культурноцивілізаційних субареалів). Відтак предметом широких релігієзнавчих дискусій стають доволі болючі проблеми: як відійти від стереотипів у методологічному аналізі сучасних процесів трансформації релігії в цілому та глобальної (регіональних) систем міжрелігійних відносин; які теоретичні й методологічні засоби уможливлять нові підходи до пізнання релігійних конфліктів і, головне, принципів управління ними; як запобігти швидкому застаріванню й евристичному «знесиленню» понятійного апарату; в який спосіб загальмувати темп, з яким знання втрачає свою актуальність, тощо. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contient: | Enthalten in: Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2013.68.353 |