Religious ritualism and family values: the unity of the past and the present
The article is devoted to the problem of religious ritualism as a constituent and factor of family life in its past and present. The purpose of the article are the substantiation of religious rituals as values in the life of the family, the definition of its role through the prism of freedom of cons...
| Subtitles: | єдність минулого і сьогодення |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2018
|
| In: |
Relihijna svoboda
Year: 2018, Issue: 21, Pages: 43-55 |
| Further subjects: | B
Religious Ritual
B Tradition B Values B Family B Freedom B Community |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The article is devoted to the problem of religious ritualism as a constituent and factor of family life in its past and present. The purpose of the article are the substantiation of religious rituals as values in the life of the family, the definition of its role through the prism of freedom of conscience and beliefs, the reflection of socio-cultural transformations of the relationship of religious rituals and family values in the unity of tradition and modernity. The use of the historical method in the work allowed us to determine the cultural-historical, civilizational circumstances that determine the content and structure of religious rituals in conjunction with the development of the family and family values in the unity of traditions and novtions. The scientific novelty of the work lies in the definition and justification of the unconditional value of the emotional-aesthetic atmosphere of the family and existential communication, which is achieved between members of the family community in the process and under the influence of religious ritual. Religious and ritual communication both within and outside the family is a process of exchange of certain feelings and knowledge of its members. This is only possible if the family members (in the system: parents - children - grandchildren), who make such communication, establish not only mutual understanding but also the unity of thought about the religious and emotional content of a ritual act, when the convictions of communicators coincide on the results of this spiritual activity recognized as values (ideas, thoughts, ideals, feelings, mood, etc.). By displaying such values with the help of symbolic means that affect the emotional and sensory sphere of both adults and younger family members, rituals stimulate the emergence and development of feelings, experiences and moods that meet these values. In communicative communication during the various ritual actions (joint daily prayers, reading prayer texts, funeral ceremonies, baptism, wedding, sanctification of housing, etc.), family members enter into a specific kind of relationship between themselves. The processes of their communication and relations are realized through such socio-psychological mechanisms as suggestion, persuasion, imitation and stereotyping. The shared experiences significant for family members in communication greatly contribute to their spiritual unity and rapprochement, the establishment and strengthening of internal and external relations (within and outside the family). The family as a social and, at the same time, the ritual community lives according to the laws of group psychology, which is characterized by strengthening of the mood in the feelings of "We". It is under the influence of jointly performed ritual that the formation and objectification of religious consciousness in the activity of the family and its members takes place as a connection of freedom and responsibility, holistic and partial, general and separate. The family and family religious ceremonies remain one of the most important values in human life and community. Appeal to the family traditions of religious culture allows us to find spiritual foundations for the further development of society in the modern post-industrial era. The prospect for further research is the justification from the point of view of religion of traditional family values and their socio-cultural transformations in the present. Стаття присвячена проблемі релігійної обрядовості як чинника і фактора життя сім’ї в її минулому і сьогоденні. Метою статті є обґрунтування релігійної обрядовості як цінності в життєдіяльності сім’ї, визначення її ролі крізь призму свободи совісті і віросповідань, відображення соціокультурних трансформацій взаємозв’язку релігійної обрядовості та цінностей сім’ї в єдності традиції і сучасності. Використання історичного методу в роботі дозволило визначити культурно-історичні, цивілізаційні обставини, які обумовлюють зміст і структуру релігійної обрядовості у взаємозв’язку із розвитком сім’ї та сімейними цінностями в єдності традицій і новацій. Наукова новизна роботи полягає у визначенні та обґрунтуванні беззаперечної цінності емоційно-естетичної атмосфери сім’ї та екзистенційної комунікації, яка досягається між членами сімейної спільноти в процесі та під впливом релігійного обрядодійства. Релігійно-обрядове спілкування як в межах сім’ї, так і поза нею є процесом обміну певними почуттями й знаннями її членів. Це можливе лише за умови, якщо між членами сім’ї (у системі: батьки - діти - онуки), які здійснюють таке спілкування, встановлюються не просто взаємопорозуміння, а й єдність думки щодо віроповчального та емоційного змісту того чи іншого обрядового дійства, коли збігаються переконання комунікаторів щодо результатів цієї духовної діяльності як цінностей (ідеї, думки, ідеали, почуття, настрої тощо). Відображаючи такі цінності за допомогою символічних засобів, що впливають на емоційно-чуттєву сферу як дорослих, так і молодших членів сім’ї, обряди стимулюють появу і розвиток почуттів, переживань і настроїв, які відповідають цим цінностям. У комунікативному спілкуванні під час різноманітних обрядових дій (щоденна спільна молитва, читання молитовних текстів, поховально-поминальні обряди, хрещення, вінчання, освячення житла тощо) члени сім’ї вступають у специфічний різновид відносин між собою. Процеси їх спілкування і відносини реалізуються при цьому через такі соціально-психологічні механізми, як навіювання, переконання, наслідування і стереотипізація. Спільність значимих для членів сім’ї у спілкуванні переживань значною мірою сприяє їх духовному єднанню і зближенню, налагодженню та зміцненню внутрішніх, так і зовнішніх стосунків (в межах сім’ї і поза нею). Сім’я як соціальна та водночас обрядова спільнота живе за законами групової психології, котрій притаманне зміцнення настрою в почуттях «Ми». Саме під впливом спільно виконаного обрядодійства відбувається формування та об’єктивація релігійної свідомості в діяльності сім’ї та її членів - як зв’язок свободи та обов’язку, цілісного та часткового, загального та окремішного. Родина та сімейна релігійна обрядовість залишається однією із найважливіших цінностей в житті людини та спільноти. Звернення до сімейних традицій релігійної культури дозволяє віднайти духовні засади для подальшого розвитку суспільства у сучасну постіндустріальну епоху. Перспективою подальших досліджень є обґрунтування з точки зору релігії традиційних сімейних цінностей та їх соціокультурних трансформацій у сьогоденні. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2018.21.1250 |